Історія ДНЗ №28 "Малятко"

Історія, історія…То з радістю, то з болями.

Ідуть літа хвилинами, ідуть у небуття…

Із часом все забудеться , у вирі днів загубиться.

Та люди – то історія, тут їх пройшло життя.                             

             Дошкільний навчальний заклад № 28 відкритий 26 липня 1971 року, засновником  якого  було ВАТ «Дніпро Азот». Цех І «б» були і є шефами нашого садка,  які  надають  суттєву  допомогу  у  забезпеченні функціонування закладу. В свою чергу працівники дошкільного закладу, батьки і діти як можуть віддячують їм. Улюбленим святом для дітей стали щорічні подорожі до заводу в автотранспортний цех, коли діти поздоровляють працівників цеху з професійним святом «Днем автомобіліста»: читають вірші, співають пісні, танцюють, радіють. Не можемо сьогодні не згадати Бабенко Марію  Леонтівну, яка працювала завідуючою з 1971 року  до 1992 року, а також  наших  ветеранів  педагогічної праці :  Надія Федорівна Годлевська, Раїса Василівна Бахтіна,  Любов Федорівна  Нежива , Лідія Миколаївна Ліман, Раїса Василівна Цибулько,  які завжди бажані гості в установі.  3 5 червня 1992 року  очолює колектив закладу Бобнева Наталія Миколаївна. Вона кваліфікований і творчий педагог, врівноважена, доброзичлива, її  поважають батьки, колеги та люблять діти.               

       26 липня 2011 року заклад святкував 40-річчя. Незважаючи  на те, що садок вступає в «пору зрілості», колектив дотримується активної життєвої позиції. За цей час у стінах нашого навчального закладу виховувалися діти, які, ставши дорослими, привели  до нас уже своїх малюків.      

       Основні завдання, які ми ставимо перед собою - це зміцнення здоров'я дітей та встановлення партнерських стосунків із батьками, формування національно-свідомої особистості, виховання поваги та інтересу до культурних надбань українського народу і толерантного ставлення до інших націй; формування моральних якостей особистості засобами народної педагогіки.           Збільшуючи інформованість родини про життя і діяльність дітей у дитячому садку, переконавшись, що взаємодія сім’ї і дошкільного закладу вкрай необхідна, батьки розуміють, що їхня участь у житті педагогічного колективу необхідна і важлива не тому, що цього хоче вихователь, а тому, що це потрібно для розвитку їхньої дитини. Орієнтуючись на потреби сьогодення, побажання батьків, індивідуальні здібності дітей, використовуючи культурно-освітнє оточення, педагогічний колектив віднаходить нові форми роботи з вихованцями, поглиблено вивчає та знайомить дітей і батьків з народними традиціями і обрядами українського народу .  Новації – поняття відносне. Багато з того, що з’явилося нині, було колись і сьогодні лише знову повертається до нас. І ось таким давно забутим колишнім і добрим новим сьогоднішнім стали ідеї Василя Сухомлинського про національне виховання дошкільника.      Доля кожного малюка залежить від того, хто його виховує, хто є першим наставником, педагогом. Тому наш колектив розуміє, що кожна дитина, як особистість потребує особливої уваги, теплоти, професійної турботи.  Щоранку їх зустрічають дбайливі педагоги, протягом дня діти мають змогу не лише навчатися, а й розважатися, відпочивати. Багато цікавих свят, лялькових вистав готують вихователі разом зі своїми вихованцями. Діти тут ліплять, малюють, виготовляють аплікацію, орігамі, розгадують кросворди, головоломки, граються, створюють власний світ…                    

         Атмосфера дитячого закладу пройнята турботою дорослих про малечу, любов’ю та довірою. Тут бачать кожну дитину не як одну з багатьох таких самих, а як неповторну особистість.  Педагогічний колектив складають представники різних поколінь, різних педагогічних шкіл, поглядів, життєвих доль та об’єднує усіх нас єдине –  любов до дитини.