• умови якісної організації освітньогопроцесу;
• системи    та    процеси    управління    закладом    дошкільної    освіти,    зокрема інформаційні);
• системи та механізми забезпечення академічноїдоброчесності.
  1. У дошкільному навчальному закладі використовуються Орієнтовні критерії та індикатори для самооцінювання освітніх та управлінських  процесів ЗДО (далі – Критерії), що є додатком 1 до цього Положення. Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх та управлінських процесів є керівник ЗДО.
  2. Методами збору інформації є: опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, групове дослідження); спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять); вивчення документації ДНЗ.

ІІ. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти

1. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі — Політика) визначає мету й завдання її впровадження та принципи, на яких вона будується.
2. Мета Політики ВСЗЯО:

• гарантування якості дошкільної освітиздобувачів;
• формування довіри суспільства до дошкільного навчального закладу.
  1. Завдання ПолітикиВСЗЯО:

• зміст та організація освітнього процесу визначаються принципами науковості, систематичності, активності, природовідповідності; вимагають максимальної активізації діяльності дитини в пізнанні навколишнього світу; відповідності Базовому компоненту дошкільної освіти як державному стандарту, вимогам батьківської та суспільної громад;
• створити умови для організації безперервного розвитку педагогічних працівників, вдосконалення ними власних професійних компетентностей;
• забезпечувати необхідні умови для якісної організації освітнього процесу;
• сприяти розвитку кадрової політики, партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу;
• забезпечувати відкритий доступ до певної інформації, визначеної законодавством; реагувати на звернення, випадки булінгу.
  1. Принципи Політики ВСЗЯО:

дитиноцентризм. Головнийсуб’єкт,на якогоспрямована освітня діяльність закладу, — дитина;

автономність. Самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільноїосвіти;

системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю закладом дошкільної освіти взаємопов’язані, що створює взаємозалежність міжними;

цілісність. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про

результативність освітньої діяльності;

партнерство. Професійна взаємодія учасників освітнього процесу, готовність до конструктивної співпраці для розвитку, навчання та виховання дітей;

відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освіти відкриті та прозорі для всіх учасників освітнього процесу;

інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові ідеї, технології, методики, пов’язані зі створенням сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей.

ІІІ. Структура та функції внутрішньої системи

забезпечення якості освіти

3.1. Структура ВСЗЯО –це суб’єкти, які здійснюють або включені в процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів: адміністрація закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів); педагогічна рада.

3.1.1. Адміністрація закладу:

• формує локальні акти, що регулюють функціонування ВСЗЯО закладу дошкільної освіти і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради. Після схвалення педагогічною радою, керівник затверджує та контролює їх виконання;
• організовує проведення контрольно-оцінних процедур в ЗДО;
• організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, аналіз, зберігання інформації; надання інформації про стан і динаміку розвитку якості освіти;
• готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у ЗДО;
• створює умови для підготовки педагогів, батьків або інших законних представників дітей до здійснення контрольно-оцінних процедур;
• формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти в закладі на різні рівні системи управління;
• ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.

3.1.2. Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу):

• формують методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності закладу дошкільної освіти: параметри, критерії, показники; методи та форми;
• беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогічних працівників;
• формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні закладу дошкільної освіти.

3.1.3. Педагогічна рада:

• діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;
• розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності ЗДО;
• ухвалює рішення щодо питань функціонування закладу дошкільної освіти, оновлення змісту освіти в зв’язку з появою нових стандартів освіти; підвищення рівня професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх технологій, технік, методик.

ІУ. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності

4.1. Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі – Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі – Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсів розвитку, результатів. Процедура ВСЗЯО спрямовані на:

• удосконалення планування та організації освітнього процесу,спрямованого на розвиток компетентностей здобувачів освіти;
• формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників; посилення кадрового потенціалу закладу;
• забезпечення матеріально-технічних, навчально-методичних, психолого – педагогічних, медико – соціальних умов для організації освітнього процесу і підтримки здобувачів освіти;
• створення бази даних про вихованців та працівників закладу, використання системи електронного документообігу в ЗДО, використання електронних інформаційно – комунікаційних ресурсів;
• забезпечення відкритого доступу до інформації про якість освіти, реагування на звернення, випадки булінгу; максимальне усунення факту неповноти і неточності інформації про якість освіти в ЗДО.

4.2.Процедура Контролю у ЗДО визначається об’єднанням його видів (тематичний, підсумковий, комплексний. Оперативний) та змісту. Під час планування контролю розробляються циклограми відповідно до методичних рекомендацій.

4.3. Процедура Моніторингу будується відповідно до визначених у закладі напрямів: освітнє середовище; здобувачі дошкільної освіти; фахова діяльність педагогічних працівників; управлінські процеси.

4.4 Для процедури Контролю і Моніторингу добираються методи та джерела отримання інформації відповідно до визначених напрямів.

4.5. Моніторинг є методом та формою Контролю.

4.6.Результати процедур Контролю і Моніторингу оприлюднюються у формі:

•  аналітичної довідки на засіданні педагогічної ради;
• Звіту керівника на загальних зборах колективу;
• Проблемного аналізу – комплексне самооцінювання розвитку та функціонування ЗДО – у Програмі розвитку;
• Аналізу підсумків діяльності ЗДО за навчальний рік та літній період у Плані роботи закладу дошкільної освіти.

4.7. Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу здійснюється відповідно до Критеріїв, запропонованих Державною службою якості освіти України (наказ Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 №01-11/71)

4.8. Щорічне самооцінювання підсумків діяльності дошкільного навчального закладу за навчальний рік та літній період здійснюється за 4 напрямами освітньої діяльності ЗДО: освітнє середовище; здобувачі освіти; фахова діяльність педагогічних працівників; управлінська діяльність.

4.9. План роботи закладу на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедур ВСЗЯО.

4.10. Документи та матеріали, щозасвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО:

4.10.1. Документи:

• Програма розвитку закладу на 3-5 років;
• План роботи на навчальний рік та літній період;
• План  роботи педагога щодо організації освітнього процесу;
• Протоколи педагогічних рад, загальних зборів колективу;
• Накази керівника.

4.10.2. Матеріали:

• Комплексний аналіз;
• Аналіз підсумків діяльності ЗДО за навчальний рік та літній період;
• Циклограма внутрішнього контролю ДНЗ на навчальний рік;
• Методика моніторингових досліджень за напрямами діяльності.

У. Механізми оцінювання розвитку здобувачів дошкільної освіти

5.1.Моніторинг розвитку здобувачів дошкільної освіти дає змогу визначити рівень їх компетентності до змісту освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти: рухова, здоров’язбережувальна, особистісна, предметно-практична, технологічна, сенсорно-пізнавальна, логіко-математична, дослідницька, природничо-екологічна, навички, орієнтовані на сталий розвиток, ігрова компетентність,соціально-громадянськ, мовленнєва, комунікативна, художньо-мовленнєва, мистецька-творча.

5.2. Очікувані результати навчання здобувачів освіти визначені в освітній програмі, за якою організовано освітній процес у ЗДО (ст.23 Закону України «Про дошкільну освіту»).

5.3. Методику моніторингу розвитку здобувачів дошкільної освіти – процеси, параметри, критерії, інструменти та методи – затверджує педагогічна рада строком на п/ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової категорії здобувачів освіти.

5.4. Періодичність проведення моніторингу – два рази на рік:

• На початку навчального року (вересень) – проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які можуть успішно освоювати програму, але потребують індивідуальної роботи;
• У кінці навчального року (квітень-травень) – з метою порівняльного аналізу результатів на початок та кінець року;
• Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку дитини.

5.5. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення якості освітнього процесу.

5.6. Моніторинг проводять вихователі, вузькі спеціалісти – музичний керівник, інструктор з фізичного виховання. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис,якостей особистості проводить практичний психолог, стану фізичного здоров’я здійснює медичний персонал закладу. За потребою діагностичні процедури може проводити вихователь – методист.

5.7. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, оцінюють результати в віковій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії.

Підсумки моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань.

5.8. Вихователь – методист на основі висновків педагогічних працівників розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатнього рівня засвоєння програмового матеріалу за освітніми напрямами; формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік, коригування перспективного планування освітнього процесу у групах.

5.9.Аналітична довідка за результатами Моніторингу враховується під часпідсумкового аналізу діяльності дошкільного навчального закладу за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.

УІ. Механізми оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників

6.1.Оцінювання професійної діяльності педагогів відбувається під час атестаційного та між атестаційного періодів.

6.2. Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду:

6.2.1. Атестаційний період визначається навчальним роком,в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюються система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Комплексне оцінювання передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього між атестаційного періоду. Необхідною умовою оцінювання педагогічної діяльності є всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, що атестується, вивчення думки батьків та колег.

6.2.2. Характеристика діяльності педагогічного працівника відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації.

6.2.3. Педагог, який атестується, здійснює самоаналіз професійної дільності виходячи з:

• динаміки формування основних компетентностей у дітей;
• психологічного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності;
• раціональної організації предметно – просторового розвивального середовища в груповому приміщенні;
• рівня та форми залучення батьків в освітній процес.

   6.2.4. Діагностичний матеріал оцінювання розвитку професійної компетентності педагога – процеси, параметри, критерії,  інструменти та методи – затверджує педагогічна рада строком на 5 років, зберігається у методичному кабінеті.

6.3. Оцінювання професійної діяльності педагога в міжатестаційний період.

6.3.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період відбувається відповідно до Плану роботи ДНЗ на навчальний рік та літній період в процесі тематичного, комплексного вивчення.

6.3.2. Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті.

6.3.3. Під час підсумкового, комплексного контролю за результатами діяльності закладу здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.

6.3.4. Методика формування проектного плану розвитку професійної компетентності педагога здійснюється відповідно до методичний рекомендацій (запропонованих у фахових виданнях чи розроблених у закладі). За потребою затверджується педагогічною радою

6.3.5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.

6.4. Результатом оцінювання професійної компетентності педагогів в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є побудова індивідуального плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога.

6.5. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:

• План роботи закладу на навчальний рік та літній період;
• Індивідуальний план підготовки та проходження атестації;
• Протоколи засідань педагогічної ради, атестаційної комісії;
• Накази керівника.

УІІ. Забезпечення необхідних умов для якісної організації освітнього процесу

(освітнє середовище)

7.1. Для якісної організації освітнього процесу у ЗДО забезпечуватимуться необхідні умови: матеріально – технічні, навчально – методичні, психолого – педагогічні, медико – соціальні, інклюзивної освіти.

7.1.1. Матеріально – технічні умови: будівлі, приміщення,споруди, обладнання ЗДО є безпечними, доступними, комфортними; дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій.

7.1.2. Навчально – методичні умови: створення освітнього простору, яке забезпечує реалізацію завдань програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетенцій.

7.1.3. Психолого – педагогічні умови. Створення освітнього середовища, вільноговід будь – яких форм насильства та дискримінації; спрямування роботи із здобувачами освіти з надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу; організація роботи з питань підтримки психологічного комфорту в закладі,забезпечення емоційного благополуччя дітей.

7.1.4. Умови інклюзивної освіти. Створення умов для навчання, реабілітації, соціальної адаптації, інтеграції в суспільство здобувачів дошкільної освіти із особливими освітніми потребами.

7.1.5. Медико – соціальні умови. Забезпечення медичного обслуговування здобувачів освіти; організація фізкультурно – оздоровчої, профілактичної, санітарно – просвітницької роботи з усіма учасниками освітнього процесу;створення умов для забезпечення якісного харчування, що відповідає потребам усіх здобувачів дошкільної освіти.

7.2. Критерії самооцінювання наявності необхідних умов для якісної організації освітнього процесу визначаються відповідно до законодавчих актів з цих питань.

7.3. З метою систематичного щорічного оцінювання Умов формуються технологічні картки,які є робочим документом керівника ЗДО.

7.4.Інформація про забезпечення Умов заслуховується на адміністративних нарадах при керівникові.

7.5. Узагальнена інформація про забезпечення Умов заслуховується під час засідань педагогічної ради.

7.6. Документи, що засвідчують проведення процедур оцінювання забезпечення Умов:

• Програма розвитку дошкільного навчального закладу;
• План роботи закладу на навчальний рік та літній період;
• Акти готовності;
• Протоколи засідань педагогічної ради, інших органів самоврядування;
• Накази керівника.

УІІІ. Системи та процеси управління дошкільним навчальним закладом

8.1.Система управління дошкільним навчальним закладом складається із функцій аналізування, планування, контрольно – оцінювальна, діагностична,регулювальна, які взаємопов’язані між собою.

8.2. Критерії системи управління є: визначеність системи планування та організації діяльності закладу; ефективність кадрової політики; організація єдиного інформаційного простору; діяльність колегіального органу управління.

8.2.1. Визначеність системи планування та організації діяльності закладу.

8.2.1.1 Сформована стратегія – Програма розвитку дошкільного навчального закладу, яка відповідає особливостям і умовам його діяльності, є структурованою за блоками, чіткою, в якій простежується перспективність та спрямованість на підвищення якості освітнього процесу. Проект Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу, проект обговорюється та схвалюється  на засіданні педагогічної ради, затверджується керівником.

8.2.1.2 Сформована тактика діяльності закладу – План роботи на навчальний рік та літній період:

• ураховані перспективні заходи, визначені у Програмі розвитку;
• побудована на основі аналізу підсумків діяльності закладу за минулий рік;
• зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річних завдань;
• до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.

Результати роботи закладу розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.

8.2.1.3 Визначена система планування освітнього процесу усіх педагогічних працівників закладу. Види, форма планів педагогів затверджується педагогічною радою.

8.2.2. Ефективність кадрової політики:

• укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів, рівень кваліфікації, динаміка зростання професійної компетентності;
• мотивація педагогічних працівників до підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес;
• обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників на засіданні педагогічної ради;
• застосування заходів матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників з метою підвищення якості освітньої діяльності;
• методичний супровід професійного зростання педагогів;
• формування відносин довіри та конструктивної співпраці.

8.2.3. Організація єдиного інформаційного простору для управління дошкільним навчальним закладом.

8.2.3.1. Сформованість системи інформаційного забезпечення управління закладом: технологічні картки для збору, аналізу інформації та прийняття управлінських рішень.

8.2.3.2. наявність інформаційних ресурсів: інформаційні стенди, сайт закладу, інформація на сайті замовника, сторінки у соціальних мережах.

8.2.4. Діяльність колегіального органу управління та органів громадського самоврядування: педагогічна рада, загальні збори колективу, виробнича нарада, батьківська рада.

8.2.4.1. Органи громадського самоврядування діяють відповідно до вимог законодавства.

8.2.4.2.Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримуються керівництвом.

ІХ. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності

9.1. Педагогічні працівники поінформовані про політику академічної доброчесності під час впровадження педагогічної та творчої діяльності:

• посилання на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твердження;
• виконують норми законодавства про авторське право;
• надають достовірну інформацію про:

• методики та результати досліджень;
• джерела використаної інформації;
• власну педагогічну діяльність;
• об’єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти дітей.

9.2.Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності:

• обман – неправдиве інформування щодо власної освітньої діяльності
• академічний плагіат – представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження; відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат – представлення своїх уже опублікованих результатів як нових;
• фабрикація –вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;
• фальсифікація – зміна інформації, яка стосується освітнього процесу;
• списування – використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації, крім дозволених;
• хабарництво – надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь – який інших благ;
• необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання.

9.3.Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності:

• позбавлення педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• відмова у присвоєнні педагогічного звання або категорії;
• втрата права працювати у деяких закладах або займати деякі посади.